Стрільченська церква iменi Івана Богослова В 1712 році в селі була побудована мала дерев`яна церква, яка приблизно 1800 року згоріла. На цьому місці було побудовано, вже в пізніші часи, резиденцію. В фундамент цієї будівлі була замурована плита, на якій був напис та число побудови 1710 рік. За радянських часів Резиденція та господарські приміщення біля неї були зруйновані, каміння вивезені в колгосп на будівництво, плита з написом безслідно зникла. Довший час ця площа пустувала в бур`янах, між якими стояли поодинокі похилені, врослі в землю хрести.Серед них один хрест,про якого казали,що на цьому місці стояв принос старої церкви. Недавно було знайдено і церковну криницю. Нову церкву побудовано в 1812 р. Біля церкви знаходиться цвинтар на який зі старого перенесено багато хрестів,серед них,так звані "Козацькі". В паламарській церкві є таблиця, на якій переписані всі священники, які правили з 1774 року. Є і такий запис "початок 223 року" , але немає пояснень, що це означає. На хресті нашої церкви в його нижній частині прикріплений півмісяць-символ монгольскої віри. За монгольского поневолення такі півмісяці на церквах ставили, коли жителі цих сіл справно платили монголам данину. Церква за радянської влади була відділена від держави, але не від переслідування комуністами.Проти церкви велася антирелігійна агітація. Влада знаходила людей які в корисних цілях або по своїй несвідомості залучались до антирелігійної діяльності. Ці люди вели агітацію серед народу проти святкування релігійних свят. Священники користувались церковною землею. На цю землю влада накладала непосильні податки. І коли священник з допомогою громадськості цей податок сплачував,тоді приходило нове повідомлення про необхідність здати "добровільно"ще декілька сотень карбованців.Одного разу за несплату священником податку, два активісти вивели священника на двір, поставили під стіну до розстрілу. Ця антирелігійна політика партії спричинила до того, що громадскість,особливо молодь перестали ходити до церкви і це призвело до морального та культурного занепаду. До війни церкву тримав жид Зельман. В часи Горбачовської перебудови в нас в селі священником був Іван Никифорук. Йому вдалося примирити людей з міжконфесійними розбіжностями. Керувала церквою двадцятка людей, які постійно ходили до церкви.В 20-ці були люди завербовані кагебістами. Декого з членів 20-ки невлаштовував отець Іван, і йому прийшлось покинути село. 17 червня 1990 року священником в селі став Василь Григорів. За нього в селі проведено великий ремонт церкви, розширено площу. Проведено внутрішнє оздоблення,виготовлений новий іконостас. На території резиденції побудовано господарські приміщення, викопано криницю,проведено телефон і природній газ. Церква всередині. Велике фото. У церкві створено прекрасний хор, яким керує Євген Євгенович Ротерман - справжній майстер своєї справи.
